Маріо Остерланд

народився у 1986 році в Тюрінґії. Крім лірики пише малу прозу та оповідання. Книги ще будуть! – каже сам Маріо. Він є одним із засновників мистецького проекту „13/3“ (www.katharsis.de.ms) і учасник літературної майстерні при книжковій крамниці „Abyss:Abgrund“.

Поезії

Революція

Ці криваво-червоні знамена

Спочивають в гробницях вулиць

Тут і десь дуже далеко

Дуже далеко

Моя сестра амнезія

Що була для мене першою

Найпалкішою коханкою

І швидше за всіх

Обернулась на мученицю

Адже наші найбільші жертви

І рани такі глибокі

Як канви платівки

Що навіть сьогодні

Ріжуть мої слабкі руки

Як мене замахали

Всі, хто поліпшує світ

Із Че на грудях

Із алкоголем в серці

І Атарі# в мізках

Хмари:череда

Мій мозок долає

Усі бар’єри

Свідомості

Образи, котрі я

Бачу в шпарину

Обернулися

На  диво-театр

Де грають пил і вода

І сонце, яке говорить

Що скоро настане тиша

Ця безкінечність

Є тільки ілюзія

Останнього кінця

Цокання стрілки й шаркання милиць

Усе обертається

Надто швидко

Так, що ніц не збагнеш

Очі занадто стомлені

І не хочуть

Бачити світ

Де немає питань?

Де відшукати відповідь

Що вдовольнить нас усіх?

Колись усе це зупиниться

Тоді я буду на милицях

І моє останнє питання

Прикрасить могилу

Не без надії

На світле майбутнє