володар аквар≥ум≥в

ален Ч кажан, чолов≥к вд¤гнений у чорний плащ, спецназ≥вську маску, альп≥н≥стськ≥ боти

мадам Ч дуже стара ж≥нка в прозор≥й б≥л≥й сукн≥; палить люльку

володар аквар≥ум≥в Ч гол≥с≥ньке двор≥чне б≥л¤ве хлопТ¤

роб≥тничо-студентська демонстрац≥¤ (масовка)

посеред сцени росте велетенське потр≥пане часом ≥ в≥трами, але все ще дуже м≥цне дерево, до г≥лл¤ ¤кого, наче плоди, п≥дв≥шено безл≥ч трил≥трових банок ≥з маленькими рибами; на дерев≥ живуть ален ≥ робб≥

н≥ч, тиша; кажани спл¤ть у г≥лл≥ (майже вс¤ сцена поглинута темр¤вою, дерево п≥дсв≥чене зеленкуватим св≥тлом, а банки рожевим)

ален: (несамовито кричить, аж захлинаЇтьс¤) а-а-а-а-а-а-а!!! у-у-у-а-а-а-а-а! а-а-а-а-а-а!

ален: а-а-аЕ жахЕ жаааах, ¤ б≥льше не можуЕ

робб≥: пах? у сенс≥ УшариФ чи в сенс≥ Узапах степуФ?

ален: у сенс≥ шаростепозапахуЕ ≥д≥отЕ мен≥ жах≥тт¤ снитьс¤, розум≥Їш, жах≥тт¤Е вже шостий-шостий-шостий деньЕ але сьогодн≥ було найстрашн≥шеЕ

робб≥: пригадую, ¤кось мен≥ наснилось, що мене засмоктало в кухонний комбайнЕ тоб≥ теж снивс¤ комбайн?

робб≥: качел¤? це та зелена, що сержа тор≥к прибила?.. хай небеса йому будуть пухомЕ

ален: (роздратовано) пу-сте-л¤! з п≥ском!!!

ален: значить, снитьс¤ мен≥, що ¤ лечу над пустелеюЕ скр≥зь п≥сок, п≥сок, п≥сокЕ лечу, лечу, лечуЕ ≥ жодного деревц¤, жодного кущикаЕ жодн≥с≥нькогоЕ

ален: ≥ н≥куди с≥стиЕ раптом ¤ бачу перед собою вишню Е з останн≥х сил дол≥таю до нењ, ч≥пл¤юс¤ за г≥лку йЕ падаю на гар¤чий п≥сокЕ

ален: в≥н обп≥ка мен≥ крила, засипаЇ оч≥Е але це ще не найстрашн≥шеЕ ¤ починаю непритомн≥ти Ч ≥ тут ≥з п≥ску зТ¤вл¤ютьс¤ маленьк≥ ф≥олетов≥ саламандриЕ (нажахано) вони заповзають мен≥ у ву-у-у-ха! вони вовтуз¤тьс¤ в моњй голов≥, у живот≥!!! ¤ ваг≥тний саламандрамиЕ

по цих словах чутно звук зламаноњ г≥лки; робб≥ з неймов≥рним шурхотом зриваЇтьс¤ й, наче м≥шок, падаЇ з дерева; аквар≥уми загрозливо хилитаютьс¤

ален: (зл¤кано) ой-йоЕ аквар≥умиЕ бовдурЕ ус≥ ц≥л≥?

робб≥: (вал¤ючись п≥д деревом, стогне) о-о-ойЕ бл¤Е ойЕ бл¤Е вс≥ тельбухи поодбивавЕ

ален: (майже в пан≥ц≥) аквар≥уми??? аквар≥уми ц≥л≥?

робб≥: та ц≥л≥-ц≥л≥Е щоб њхЕ де вони вз¤лис¤ на мою головуЕ (покректуючи, л≥зе назад на дерево)

западаЇ тиша. за ¤кусь мить сцена з≥ сх≥дного боку починаЇ св≥титис¤ рожевим кольором. тим часом рожева п≥дсв≥тка банок поступово згасаЇ. св≥тло стаЇ сильн≥шим ≥ незабаром заливаЇ всю сцену. починаЇтьс¤ день. з динам≥к≥в лунаЇ потужний рев л≥така ≥ з-п≥д стел≥ на сцену й у гл¤дацьку залу починаЇ сипатис¤ безл≥ч лист≥вок:

товариш≥, будьте дуже обережн≥!!! вони скр≥зь Ч на вулиц¤х, у п≥дТњздах, у л≥фтах, у багажниках ваших авто, у ж≥ночих редикюл¤х, у телефонних будках, у ваших кишен¤х, у ватерклозетах Ч вони знають все, що ви думаЇте!!! ≥ проти них нема жодноњ вакциниЕ —’»ЅЋ≈Ќ≤ ј∆јЌ»!!! њм снитьс¤, що вони ваг≥тн≥ саламандрамиЕ скаж≥ть, х≥ба може нормальному кажанов≥ таке наснитис¤??? це неподобство!!! але це ще не все Ч вчора один ≥з них намагавс¤ зівалувати мадам Ч найстар≥шу мадам на св≥т≥!!! св≥дом≥ громад¤ни, скажемо Ќ≤ кажанам!!! приходьте завтра п≥д велике дерево!!! буде м≥тинг!!! Ќќ ѕќЎј–јћ!!!

з одного к≥нц¤ сцени в ≥нший швидко проб≥гаЇ павел з мегафоном, вигукуючи: Ђно пошарам!!! но пошарам!!! не бийте по шарам!!! будьте гуманн≥!!!ї

ален: ну ти т≥льки гл¤нь, що ц≥ покидьки пишутьЕ

робб≥: зівалтувати??? зіватувати це шестиноге створ≥нн¤??? уууу!!!

ален: здаЇтьс¤, ¤ чогось не допТ¤вЕ робб≥, учора ¤ весь день охорон¤в аквар≥уми, а тиЕ де ти був?

робб≥: л≥тав розв≥¤тись ≥ зустр≥в по дороз≥ мадам-шестин≥жкуЕ

робб≥: та не знаюЕ ц¤ мадам, вона така стара, що може ходити т≥льки з≥ ст≥льцем Ч соваЇ його перед себеЕ але найдивн≥ше знаЇш що?

робб≥: що вона сама до мене причепилась! питаЇ, мов, знаЇш, ¤к ¤ дожила до 117 рок≥в? авторська система Ђдабльсф≥нксї! щойно в ж≥нки починаЇтьс¤ кл≥макс, треба ходити, ¤к ¤, тобто з≥ ст≥льцемЕ

робб≥: та хр≥н його зна, певно, ¤кийсь р≥зновид маразмуЕ а ¤ на нењ так дивлюс¤, а вона в прозор≥й б≥л≥й сукн≥Е а п≥д сукнею взагал≥ н≥чоЕ

робб≥: ¤ ж ≥ кажу: а чо це така поважна пан≥ св≥тить своњми принадами? а та: в душ≥ мен≥ 17, поц≥луй мене в зад! ≥ пошкандибала гетьЕ дабльсф≥нксЕ

з динам≥к≥в починаЇ лунати дит¤чий см≥х, ≥ на сцен≥ зТ¤вл¤Їтьс¤ володар аквар≥ум≥в. в≥н бавитьс¤ лист≥вками й см≥Їтьс¤ так, ¤к ум≥ють см≥¤тис¤ т≥льки д≥ти; см≥х не вщухаЇ н≥ на мить Ч володар аквар≥ум≥в стаЇ п≥д деревом ≥ по черз≥ вказуЇ пальчиком на кожну з банок Ч т≥ спалахують рожевим ≥ миттю згасають; хлопТ¤ продовжуЇ см≥¤тис¤, а пот≥м п≥с¤Ї на кор≥нн¤ дерева

мадам: (виповзаЇ на сцену з-за л≥вих портТЇр) ай-¤й-¤й!!! ¤к тоб≥ не соромно!!! ай-¤й-¤й!!!

мадам: не-д≥-л¤ (вс≥даЇтьс¤ на ст≥льц¤ й закурюЇ)Е

володар аквар≥ум≥в: це тво¤ нед≥л¤, далую њњ тоб≥Е а взагал≥, тут усе належить мен≥Е гл¤, ¤к холоше, ой ¤к холошеЕ (см≥Їтьс¤)

мадам: хлопчику, (пускаЇ два к≥льц¤ диму) а де твоњ батьки?

володар аквар≥ум≥в: галноЕ чого ви вс≥ сл≥п≥? добле, мен≥ вже час годувати своњх либокЕ аалееенеЕ лобб≥!!!

з дерева спускаЇтьс¤ ален, на груд¤х у нього УкенгурушкаФ Ч торба, в ¤к≥й нос¤ть немовл¤т. в≥н садить у нењ володар¤ аквар≥ум≥в, м≥цно заст≥баЇ вс≥ рем≥нц≥ й обережно повертаЇтьс¤ в крону дерева

мадам: дивно, але ¤ весь час б≥льше бо¤лас¤ втратити з≥р, н≥ж втратити житт¤Е та це не важливоЕ ¤ не пригадую своњх батьк≥в, њхн≥х ≥мен, обличЕ памТ¤таю т≥льки, що мен≥ заборон¤ли тримати вдома рибокЕ у мене н≥коли не було рибокЕ а ¤ так люблю на них дивитис¤Е (насп≥вуЇ) риби пускають з рота кульки пов≥тр¤, ¤ пускаю сив≥ пасма димуЕ ¤кби ми на мить ран≥ше розплющили оч≥, тод≥ б залишилис¤ в≥чно молодими (см≥Їтьс¤)Е

чутно, ¤к до сцени наближаЇтьс¤ роб≥тничо-студентська демонстрац≥¤, лунаЇ багатоголосе УЌќ ѕќЎј–јћ!!!Ф, але, коли перш≥ шеренги демонстрант≥в виход¤ть на сцену, УЌќ ѕќЎј–јћ!!!Ф зм≥нюЇтьс¤ на УЌ≤ ј∆јЌјћ!!!ФЕ демонстрац≥¤ обступаЇ дерево ≥ скандуванн¤ вщухаЇ Ч перед натовпом зТ¤влЇ¤тьс¤ павел ≥з мегафоном, а його однодумц≥ вимахують ф≥олетовими прапорами

павел: (у мегафон) кажани, злазьте!!! базар до вас Ї!!!

робб≥: (загрозливо) пташка?! забирайс¤ геть, бо все житт¤ њстимеш польову травуЕ

павел: (до своњх однодумц≥в) ну н≥ хера ж соб≥Е (в мегафон) кажани, злазьте, рахую до трьох, а пот≥м ми звалимо дерево!!!

ален: у них там прапори ф≥олетового кольоруЕ робб≥, це моњ саламандриЕ робб≥, вони звал¤ть наше дерево, а пот≥м зал≥зуть мен≥ у вухаЕ робб≥, мен≥ страшноЕ

павел: одинЕ (павза) дваЕ (ще довша павза) два з половиноюЕ (нереальна павза) три!!!

голос ≥з натовпу: пашо, аЕ н≥чим валитьЕ ми тоб≥ з самого початку сказать хот≥лиЕ н≥ сокири, н≥ тротилуЕ

павел: ах так, ах так, да??? (скажен≥Ї, мало не п≥нитьс¤) ну все!!! (в≥шаЇ мегафон соб≥ на шию й л≥зе на дерево)

демонстрац≥¤ проводжаЇ свого оратора спантеличеними погл¤дами, а мадам, ¤ка весь час перебувала трохи осторонь, починаЇ сп≥вати свою нехитру п≥сеньку. павел зникаЇ в крон≥. за ¤кусь мить зв≥дти лунають глух≥ звуки удар≥в.

ален: повертайс¤ на землю, бо з нењ ти вз¤тий!!!

г≥лл¤ ламаЇтьс¤ й на голови демонстрантам падаЇ ¤кийсь важкий, м≥шкуватий предмет. у юрб≥ починаЇтьс¤ пан≥ка Ч люди стр≥мголов б≥жать у р≥зн≥ боки. на сцен≥ залишаЇтьс¤ мадам, ¤ку перекинули з≥ ст≥льц¤, ≥ гол≥с≥нький павел, що, стогнучи, вал¤Їтьс¤ п≥д деревом

павел: мегафон забрали, сукиЕ це щоб ¤ аг≥тац≥њ не робивЕ але ребра!!! на ф≥г було ребра ламати?!! вс≥ до ЇдиногоЕ (стогне) кому ¤ тепер потр≥бенЕ без ребер?

мадам: (насилу зводитьс¤ й залазить на ст≥льц¤) мужчино, ви мен≥ потр≥бн≥. з≥рв≥ть, будьте ласкав≥, один ≥з цих чудових аквар≥ум≥вЕ спец≥ально дл¤ менеЕ ¤ так люблю дивитись на рибокЕ

робб≥: (в мегафон) пташко, нав≥ть не думай!.. пташкоЕ не ч≥пай аквар≥умиЕ

павел: (з≥ стогоном зводитьс¤ й пр¤муЇ до найближчоњ г≥лки з аквар≥умом) цей ось уже майже достигЕ (нахил¤Ї г≥лку, зриваЇ аквар≥ум ≥ пр¤муЇ до мадам, пот≥м раптом зупин¤Їтьс¤ й огл¤даЇ себе з н≥г до голови) та ¤ ж гол≥с≥нькийЕ аааааааааааа!!! (в≥н випускаЇ банку з рук ≥ прикриваЇ своЇ гр≥шне т≥ло. банка розбиваЇтьс¤ вдрузки, а по сцен≥ починають стрибати рибки)

мадам: (≥д≥отським голосом) рибки!!! рибки!!!

з дерева чутно плач володар¤ аквар≥ум≥в. в≥н плаче так, ¤к ум≥ють плакати т≥льки д≥ти. з динам≥ка лунаЇ звук л≥така, ≥ на голови гл¤дачам починають сипатис¤ нов≥ лист≥вки, на одному њхньому боц≥ написано Ђ≤ƒ≤“№ Ќј...ї, а на ≥ншому Ч Ђ—’≤ƒЕї

друк ≥ використанн¤ матер≥ал≥в на ≥нших ≥нтернет-ресурсах можлив≥ з дозволу автора

розробка стор≥нки - ushkal_jr@yahoo.com