—№ё«≥, √Ќќћ та ≥ЌЎ≥

(≥стор≥¤ одного зц≥ленн¤)

                                                                                камон, ми њдем на ал¤ску

                                                                                а там збудуЇмо фазенду       

                                                                                й посадим сон¤хи у сн≥г...

                                                                                                        јрне-¬≥іанд Ѕаіанц

д≥йов≥ особи:

сьюз≥ Ц молода зваблива стриптизерка з потр¤сними формами, вбрана в помаранчове б≥к≥н≥.

гном Ц маленький курдупль з довгою заскубленою бородою, вд¤гнений ¤к попало.

першокл¤сниц¤ Ц противне д≥вчисько семи рок≥в у шк≥льн≥й форм≥, в б≥лих гольфиках ≥ з великими б≥лими бантами, кол≥на запацан≥ зеленкою.

омон≥вець-зањка Ц вд¤гнений по форм≥.

антураж

сцена по периметру обт¤гнена колючим дротом, лише в одному м≥сц≥ сто¤ть ворота-детектор (так≥, ¤к в аеропортах), кр≥зь ц≥ ворота персонаж≥ й потрапл¤ють на сцену. б≥л¤ вор≥т вартуЇ омон≥вець-зањка. посеред сцени стоњть дорожний знак: синЇ коло з написом: УЅќ√é50мФ

д≥¤

омон≥вець-зањка на посту; до вор≥т п≥дб≥гаЇ гном

гном: швидше, швидше!!! пусти мене!!! мен≥ дуже треба!!!

омон≥вець-зањка: (стаЇ йому на шл¤ху) н-н-н-н... нароктики, зб-б-б-б... ро¤, г-г-г-г... остр≥ предмети?

гном: та н≥чого в мене нема...

гном шмигаЇ в омон≥вц¤ п≥д рукою й проб≥га кр≥зь ворота; ворота починають неприЇмно пищати; омон≥вець б≥жить сл≥дом за гномом й к≥лька хвилин ган¤Їтьс¤ за ним по сцен≥, нарешт≥ ловить його ≥ т¤гне за шк≥рку назад, ворота замовкають

омон≥вець-зањка: п-п-п... оказуй, щ-щ-що в ки-ки-ки... шен¤х...

гном: (кривл¤Їтьс¤) ки-ки-ки... шен¤х... (вит¤га з кишен≥ парабелум й в≥ддаЇ омон≥вцю) д-д-д... ивись не за-за-за... губи...

омон≥вець-зањка: (забира парабелум) п-п-п-п... роходь...

гном проходить, цього разу ворота мовчать, гном с≥даЇ на п≥длогу, спершис¤ спиною на знак УЅќ√Ç50мФ ≥ щось соб≥ м≥ркуЇ; до вор≥т п≥дходить сьюз≥

омон≥вець-зањка: (здивовано огл¤даЇ њњ помаранчове б≥к≥н≥) н-н-н-н... наркотики, з-з-з-з-з-з... з-з-з-з-з-з... з-з-з-з-з-з-з-з... (розпачливо махаЇ рукою) п-п-п-п... п-п-п-роходь...

сьюз≥: мерс≥... (входить на сцену й заклопотано роззираЇтьс¤ навс≥б≥ч) о-л¤-л¤... (п≥дход¤чи до гнома) тут не зайн¤то???

гном: (обертаЇтьс¤ до нењ) н≥ ф≥га соб≥...

сьюз≥: ¤к-¤к?

гном: що-що?

сьюз≥: можна тут б≥л¤ вас посид≥ти?

гном: так, прошу, т≥льки ¤ злий сьогодн≥...

сьюз≥: (с≥даЇ теж спираючис¤ на знак спиною, так що тепер гном ≥ вона сид¤ть спина до спини) а що таке?

гном: зањка парабелум забрав...

неспод≥вано кр≥зь ворота на сцену вл≥таЇ першокл¤сниц¤ на ≥ржавому рипучому самокат≥; ворота починають пищати, омон≥вець зриваЇтьс¤ б≥гти за правопорушницею; першокл¤сниц¤ несамовито њздить довкола знака УЅќ√é50мФ, намагаючись розвинути г≥першвидк≥сть; неспод≥вано кермо њњ самоката вивертаЇтьс¤ й вона з гуркотом летить шкереберть, задравши ноги

першокл¤сниц¤: (полежавши к≥лька секунд, задоволено) ф-у-у-у-х, накаталас¤!

нарешт≥ п≥дб≥гаЇ захеканий омон≥вець-зањка, п≥д одну оуку бере першокл¤сницю, п≥д ≥ншу самокат й викида њх за ворота

гном: ¤ щось знаю про п≥нгв≥н≥в, але не скажу...

сьюз≥: ну скаж≥ть!!!

гном: не скажу!!!

сьюз≥: ну скаж≥ть, будь-ласочка!!!

гном: а що мен≥ за це буде?

сьюз≥: (¤кусь мить думаЇ) ¤ попрошу зањку, щоби в≥н в≥ддав парабелум...

гном: ок... (робить велику багатозначну паузу) п≥нгв≥ни, сьюз≥, це насправд≥ не п≥нгв≥ни Ц а ¤нголи!!!

сьюз≥: (здивовано) зв≥дки ви знаЇте моЇ ≥мТ¤?

гном: не скажу!!!

сьюз≥: ну скаж≥ть, будь-ласочка!!!

гном: а що мен≥ за це буде?

сьюз≥: (не думаючи н≥ секунди) стриптиз, але п≥зн≥ше...

гном: от коли станцюЇш, тод≥ й скажу...

сьюз≥: (здвигаЇ плечима) ну добре, а з чого ви вз¤ли, що п≥нгв≥ни Ц це ¤нголи?

гном: у них там на неб≥ демограф≥чний вибух! знаЇш, що таке демограф≥чний вибух?

сьюз≥: це вибух, в≥дпов≥дальн≥сть за ¤кий на себе вз¤ла терористична орган≥зац≥¤ демограф≥в!

гном: ну да, щось т≥па цього...

сьюз≥: ≥ що?

гном: ≥ через цей вибух њм там б≥льше н≥де жити, тому вони т≥кають на землю...

сьюз≥: а при чому тут п≥нгв≥ни?

гном: (повчально) ≥ всел¤ютьс¤ в п≥нгв≥н≥в...

сьюз≥: ну а чого саме в п≥нгв≥н≥в?

гном: а в кого б ти всел¤лас¤ на њх м≥сц≥?

сьюз≥: (трохи пом≥ркувавши) у ведмедик≥в, у маленьких ведмедик≥в!

гном: дурепа! у маленьких ведмедик≥в Ц велик≥ проблеми...

сьюз≥: (задумано) да?

гном: да!

сьюз≥: а в п≥нгв≥н≥в?

гном: а в п≥нгв≥н≥в нема проблем!!!

по цих словах у ворота знову вриваЇтьс¤ першокл¤сниц¤ на самокат≥; повторюЇтьс¤ те, що й першого разу, пот≥м омон≥вець п≥дбараЇ њњ ≥ знову викидаЇ за ворота разом з рипучим самокатом

сьюз≥: (починаЇ схлипувати й по њњ щоках б≥жать сльози) це несправедливо...

гном: що? що несправедливо?

сьюз≥: (сильно схлипуючи) бачили п≥нгв≥н≥в у зоопарку?

гном: бачив ≥ що?

сьюз≥: це теж ¤нголи?

гном: теж!

сьюз≥: але ж ¤нгол≥в не можна тримати за іратами... (г≥рко плаче)

гном: заспокойс¤, чого ти, дурненька? њх там годують...

сьюз≥: не заспокоюс¤!!! (ще дужче плаче)

гном: ну будь-ласочка!

сьюз≥: а що мен≥ за це буде?

гном: от ¤ тоб≥ зараз скажу, зв≥дки ¤ д≥знавс¤ твоЇ ≥мТ¤...

сьюз≥: (схлипуючи) кажи...

гном: (придумуЇ на ходу) ¤... ¤... мен≥... це... короче...

сьюз≥: (раптово) мовчи... не говори н≥чого...

гном: чому?

сьюз≥: це й так був найкращий день у моЇму житт≥, ¤ б≥льше н≥чого не хочу...

сьюз≥ встаЇ ≥ починаЇ рухатис¤ довкола знаку УЅќ√é50мФ немов довкола шеста, вона виконуЇ потр¤сний стриптиз без музики, вона рухаЇтьс¤ просто шалено й заводить усю чолов≥чу частину зали, а ж≥ночу примушуЇ червон≥ти й неспок≥йно йорзати по кр≥слах, наприк≥нц≥ свого танцю вона повертаЇтьс¤ до зали й почина гратис¤ своњми помаранчовими стр≥ніами, то пов≥льно ст¤гуючи њх, то знову вд¤гаючи; гном в≥дповзаЇ до колючого дроту й з захватом все те спогл¤даЇ

гном: (важко дихаючи) в≥дпочатку була мова про шерше л¤ фам... (починаЇ марити) дощ, вр¤туй мене, вр¤туй... а пот≥м виростуть сон¤хи... ¤ теж щасливий...

по цих словах першокл¤сниц¤ втретЇ вриваЇтьс¤ в ворота; цього разу омон≥вець вже не наздган¤ њњ, в≥н психонувши д≥стаЇ гном≥в парабелум й майже не ц≥л¤чись стр≥л¤Ї в противне д≥вчисько; те, картинно змахнувши руками й зойкнувши, падаЇ додолу, самокат ще ¤кусь мить њде по ≥нерц≥њ й сумно висне на колючому дрот≥

гном: в≥н убив њњ...

сьюз≥: в≥н њњ вбив...

гном: на смерть...

сьюз≥: (погоджуЇтьс¤) на смерть...

парабелум випада омон≥вцю з рук, в≥н хапаЇтьс¤ за голову, рве волосс¤, п≥дб≥гаЇ до першокл¤сниц≥ й стаЇ перед нею на кол≥на, безсило опустивши руки

сьюз≥: а хтось би мр≥¤в зац≥ловувати кожен сантиметр њњ т≥ла, ¤кби вона виросла...

гном: а, може, вона б стала вод≥йкою трамва¤, бачиш ¤к вона любила св≥й самокат???

сьюз≥: або м≥с≥онеркою в сиб≥ру Ц несла б добро ус≥м!

гном: або медсестрою в вендиспансер≥... л≥кувала б студент≥в...

сьюз≥: або грала б у футбол...

гном: (заперечливо) ж≥ночий футбол Ц це огидно...

першокл¤сниц¤: (раптово зриваЇтьс¤ з п≥длоги) бе-бе-бе-бе-бе... (корчить омон≥вцю страшн≥ рож≥)

омон≥вець-зањка: (перел¤кано хапаЇтьс¤ за серце) сука, засранка мала, а шоб тебе бл¤дь!!!!! (починаЇ посм≥хатис¤ й по його щоках течуть сльози...)

зав≥са